- А як щодо порівнянь? Спробуйте, будь ласка, співставити «Дніпро» та «Шахтар» недільні з тими, що постали торік у їхньому ж поєдинку в Донецьку…

- Донбасівці, вважаю, не зазнали жодних змін - ані фізичних, ані тактичних, ані кадрових. А ось дніпряни - так, вони, на мій погляд, стали слабкішими.

Я не можу цього пояснити достеменно, бо, крім поверхових причин - травм важливих виконавців, карток, були, мабуть, іще фактори, за поясненням щодо яких варто звернутися хіба що до Рамоса…

Іще момент: там же був пенальті, Матеуса точно збивали, тож нині можемо тільки уявити собі, як би розвивалася гра за рахунку 2:0…

-  Ви сказали про травми. Вочевидь, найсерйозніше на розвиток подій уплинуло ушкодження Ротаня: Федецький, який замінив його на позиції, вразив мене «до глибини душі» своєю, даруйте мені, безпорадністю.

- Даремно ви так: попри все, то була не його позиція. Що вміє Артем? Боротися, стелитися в підкатах, тримати позицію, а ось центр поля, де треба створювати…

Ви згадайте, як часто виникала ситуація, коли центральний захисник Мандзюк, перехоп­люючи м’яч, віддавав його Федецькому, а останній не міг зробити того, що від нього вимагалося в конкретній ситуації, - продовжити атаку…

У цьому, до речі, хороше свідчення того, наскільки короткою є лава «Дніпра»: випав Джуліано - проблема, травмувався Ротань - біда.

- Володимире Васильовичу, існує велика ймовірність, що саме ці команди 22 травня зустрінуться у фіналі національного Кубка. То чи є в «Дніпра» шанси?

- Гарно ви запитання побудували! (Сміється). Є: шукати їх треба всередині коллективу.